В осінній період, одночасно із сівбою озимої пшениці, її посіви розпочали заселяти мишовидні гризуни. Теплі погодні умови осені та початку зими, а також агротехнічні умови сприяють їх масовому розмноженню. За результатами обстежень, проведених співробітниками Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції заселеність багатьох площ в декілька разів перевищує економічний поріг шкодочинності, який становить 3-5 колоній на 1 гектар.
Найбільш заселені площі після стерньових попередників, особливо після ярого ячменю, посіви ранніх строків сівби, посіви після гороху, де спостерігалося масове проростання падаличного насіння, посіви після гречки з масовими її сходами.
Найбільш чисельними і шкодочинними є сіра або звичайна і гуртова полівки, а також польова і курганчикова миші.
Полівки живляться переважно трав'янистими рослинами, а миші надають перевагу насінню рослин. Винятком є польова миша, яка крім насіння поїдає і трав’янисті корми.
Полівка звичайна (нориця) – найбільш поширений у нас гризун, добре пристосована до життя в умовах сільськогосподарських угідь. Переселившись восени на посіви озимих, полівки влаштовують нори і зимують у них. В зимовий період, за глибокого снігового покриву, полівка влаштовує гнізда на поверхні грунту під снігом. Звичайна полівка дуже ненажерлива. Вона з’єдає за добу соковитого корму 100-350 % від маси свого тіла. За сприятливих умов може щомісяця плодити 8-10 малят. Така висока її репродуктивна здатність постійно створює велику загрозу посівам. Відомо, що звичайна полівка живиться більше ніж 70 видами рослин. Але найціннішими кормовими рослинами для неї є озима пшениця і багаторічні бобові трави.
Озиму пшеницю пошкоджує від появи сходів до стиглого зерна. Внаслідок цього виникають галявини, що спричиняє значні збитки сходам, а в роки масового розмноження призводить до пересіву пошкоджених площ.
Велике значення в обстеженні чисельності мишовидних гризунів мають агротехнічні заходи: своєчасне збирання без втрат урожаю, своєчасна та якісна зяблева оранка, що позбавляють гризунів корму і надійного сховища. Важливо не допускати заселення посівів озимої пшениці з осені. Для цього знищують гризунів на попереднику і прилеглих угіддях.
При виявленні мишовидних гризунів (3-5 і більше жилих колоній на 1 га) необхідно провести розкладання принад Роденфосу, Шторму або Бактороденциду.
Роденфос – зернова принада, до складу якої входить 2,5 % фосфіду цинку, 3 % соняшникової олії та 94,5 % зерна пшениці. Норма витрати – 3 г в нору з наступним притоптуванням.
Для приготування принади з фосфіду цинку в умовах господарства слід застосовувати олію соняшникову недезодоровану. При цьому фосфід цинку треба перемішувати з продуктами, які мають суху поверхню, тому що у вологому середовищі цей родентицид розкладається з виділенням газу фосфіну. За таких умов принада дуже небезпечна для оточуючих і втрачає належні якості ще до розкладання її у полі.
Шторм – (воскові брикети) – діє на механізм скипання крові у гризунів. Його розкладають у жилі колонії по 1-2 брикети в колонію або 0,7-1,5 кг/га.
Біологічний препарат Бактороденцид (зерно, заражене бактеріями мишачого тифу) застосовують по 2 г в нору або 2-2,5 кг/га.
Враховуючи теплі погодні умови, наявність кормові бази, плодючість гризунів – можна передбачити, що і в зимовий період вони становитимуть небезпеку озимим, передусім в посівах не захищених родентицидами. |