|
Новини сайту |
28.08.04 р. Наш сайт побачив світ.
10.10.04 р. На сайт добавлено гостьову книгу.
3.03.05 р. Змінено дизайн сайту.
8.03.05 р. Поздоровляємо всіх жінок з 8 березня. Бажаємо Вам бути завжди гарними, бажаними, щоб Вас завжди кохали чоловіки.
24.03.05 р. Оновлено прайс-лист. |
|
|
| |
| |
|
Кіровоградська державна сільськогосподарська дослідна станція, одна з провідних науково дослідних установ системи Української академії аграрних наук, свою діяльність розпочала в грудні 1912 року, як Аджамська сільськогосподарська дослідна станція. Організатором і першим директором станції був Ірліков Микола Іванович, а потім в різні роки колектив очолювали :
Хилько Федір Харитонович (1944),
Бутенко Павло Трифонович (1944-1952),
Максимчук Григорій Павлович (1952-1956),
Рибак Володимир Микитович (1956-1957),
Устинчик Олександр Кіндратович (1957-1974),
Бойко Андрій Трохимович (1974- 1981),
Кієнко Георгій Леонідович (1981-1995),
Юренко Володимир Аврамович (1995-1998),
а з 1998 року Савранчук Володимир Вікторович.
Завданням створеної дослідної станції було вивчення проблем рільництва, головним чином, агротехніки вирощування зернових культур та проведення випробування сільськогосподарської техніки, зокрема машин, які випускав Єлисаветградський заводчик Ельворті. Наукові працівники цього періоду були А.М. Зінов’єв, В.І. Нагибін, В.І. Мещерін, І. К. Пагарський, Н. І. Лебєдєв.
Після революції 1917 року значно розширився обсяг і зріс методичний рівень наукових досліджень і на початку двадцятих років станція вела велику роботу по виробництву і поширенню серед селянських господарств сортового насіння основних польових культур (жита, пшениці, ячменю, вівса та проса).
Науковці від’їжджали до хат-читалень ближніх і далеких сіл, де читали селянам лекції з агротехніки вирощування сільськогосподарських культур. Специфіка роботи та запити виробництва спонукали до створення спеціалізованих наукових груп, які б змістовніше працювали з селянськими господарствами. То ж поряд з відділом рільництва організовуються відділи сортовипробування, впровадження, відкривається агрохімічна лабораторія.
З проведенням колективізації сільського господарства, з метою покращення координації роботи наукових установ організовується Всесоюзна академія сільськогосподарських наук, проводиться реорганізація ряду наукових установ. В зв’язку з цим в 1932 році Аджамську сільськогосподарську дослідну станцію реорганізовано в Українську науково-дослідну станцію олійних культур, яка ввійшла в систему Всесоюзного науково-дослідного інституту олійних культур.
Ліквідується відділ впроваджень, а відділ сортовипробування передається в систему державної сортомережі. Замість цих відділів організовуються відділи селекції і насінництва та захисту олійних культур (соняшнику, рицини, льону, рижію, перили, озимого ріпаку та лялеманції). Для широкого вивчення агротехніки цих культур на території республіки були організовані опорні пункти по зонах – в Хмельницькій, Полтавській, Одеській, Харківській, Миколаївській та Луганській областях.
Через деякий час олійними культурами почали займатись і інші наукові установи України, тому існування спеціалізованої дослідної станції поступово втратило своє значення і в 1939 році вона перейшла в підпорядкування сектору науки НКЗ УРСР, а опорні пункти було ліквідовано.
Програма робіт значно розширилась, крім олійних вивчались зернові та кормові культури. З таким профілем і зоною діяльності станція існувала до Великої Вітчизняної війни. Значний внесок в українську аграрну науку довоєнного періоду внесли М.І. Ірліков, Г.Є. Мордовський, М.Є. Прик, О.К. Горобець, Г.Є. Заварицький, Т. Я. Платонов, С.І. Назаренко, О.П. Созінов, С.Г. Мусієнко, П.Т. Бутенко, С.Ф. Архангельський. Ними були розроблені агротехнічні прийоми вирощування майже всіх олійних культур. Результати проведеної роботи знайшли своє відображення в “Агроправилах по олійних культурах” та наукових звітах. Створені перші сорти кіровоградської селекції: перили – Українська 30 і Українська 3; рицини Зелена і Красна (автор В.М. Гільтебрант та інші).
У 1944 році станцію передано в систему Українського науково-дослідного інституту зернового господарства, визначено основний напрямок її діяльності : проведення досліджень по агротехніці та захисту рослин всіх польових культур в зоні північного і центрального Степу Правобережжя України, а також селекція та насінництво олійних і кормових культур. Результати науково-дослідної роботи цього періоду опубліковані в науковому збірнику “Краткие итоги работы за 1931-1955 годы”.
У 1956 році на базі Української науково-дослідної станції олійних культур і радгоспу ім. Кірова створено Кіровоградську обласну державну сільськогосподарську дослідну станцію. Організовано нові відділи тваринництва, економіки, механізації сільського господарства, наукової інформації, захисту рослин.
Функції дослідної станції розширились, а зона діяльності обмежилась Кіровоградською областю. Пріоритетним завданням стало ведення наукових розробок з усього комплексу сільськогосподарського виробництва стосовно до умов зон області. На основі завершених досліджень відпрацьовувались рекомендації виробникам, велика увага приділялась вивченню і узагальненню досвіду передовиків по вирощуванню високих урожаїв польових культур. В дослідних господарствах вирощувалось сортове насіння сільськогосподарських культур та племінний молодняк.
З метою удосконалення системи насінництва дослідній станції в 1960 році передано радгосп “Червоний Землероб”, а в 1986 році на базі цих господарств і радгоспу “Шляхом Леніна”, створено науково-виробниче об’єднання “Еліта”. Після 1994 року закладу повернено попередню назву – Кіровоградська державна сільськогосподарська дослідна станція. Установа широко відома в області та за її межами. На її дослідних полях і в лабораторіях в різний час працювали і працюють відомі вчені: доктор сільськогосподарських наук В.Т. Маткевич та кандидати сільськогосподарських наук - О.К. Устинчик, М.Х. Галюк, А.І. Лукашевич, В.О. Коваленко, А.Л. Ткаченко, К.М. Демешко, К.І. Тюгіна, В.В. Литвиненко, М.Г. Лановська, Є.П. Іванов, Л.О. Савенко, О.М. Суворінов, Л.Л. Радзієвський, А. Г. Горобець, М.Ф. Козирь, В.О. Дерев’янко, Б.О. Терещенко, Л.І. Скалецька, М.І. Лисенко, К.Д. Матвєєв, Я.М. Романяк, В.Є. Мазур, М.І. Григор’єв, О.С.Волошин, Н.М. Волошина, О.М. Григор’єва, М.І. Мостіпан, Г.М. Подрєзко, М.І.Черячукін, В.Г. Огуй, Д.П. Рубльовський та інші.
Наукові співробітники приймають участь в науково-виробничих конференціях, нарадах, семінарах, публікуються в наукових журналах та збірниках, обласних та районних газетах. Нині станція входить в систему Української академії аграрних наук, з 1998 року є головною організацією Центру наукового забезпечення АПВ Кіровоградської області. Основні її завдання – розробка систем землеробства, рослинництва та тваринництва, апробація та адаптування стосовно умов регіону високоефективних наукових розробок, їх освоєння та впровадження в агропромислових формуваннях області, здійснення інформаційно-аналітичного і консультаційного забезпечення всіх суб’єктів господарювання аграрної сфери.
В структурі станції 12 самостійних лабораторій в яких працює 38 співробітників, в тому числі 5 кандидатів наук та 1 доктор наук. Головне завдання станції – всебічне сприяння розвитку науково - технічного прогресу в сільському господарстві області та підвищення його ефективності.
Станції підпорядковані три дослідних господарства : “Червоний землероб” Бобринецького, “Промінь” і “Ставидлянське” Олександрівського районів з загальною земельною площею майже 16 тис га.
На полях і фермах дослідних і базових господарств проходять виробничу перевірку наукові розробки станції, вирощується високоякісне насіння сільськогосподарських культур високих репродукцій, племінний молодняк великої рогатої худоби і свиней.
Лабораторія селекції займається виведенням нових високопродуктивних адаптованих до умов північного Степу сортів еспарцету, ярого ячменю, коріандру. Сорт ярого ячменю СН-28 має високу стійкість до борошнистої роси, вилягання, середньостиглий, пивоварного напрямку, здатний витримувати весняно-літню посуху. Сорти еспарцету Константин і Кіровоградський 27 перевищують по збору зеленої маси і насіння раніше внесені в реєстр сорти на 10-15%. Сорт коріандру Оксаніт має перевагу по врожаю над районованими сортами на 2,0 ц/ га, за вмістом ефірної олії на 0,2%.
Лабораторія селекції сої нагромаджує цінний вихідний селекційний матеріал з високим генетичним потенціалом продуктивності, виділяє форми стійкі і толерантні до основних хвороб і лімітуючих умов вирощування для виведення сортів різних напрямків використання – кормового, харчового, універсального. Нові сорти Анатоліївка, Медея, Валюта, Ізумрудна, Знахідка, Ювілейна забезпечують прибавку врожаю 2-4 ц/ га, високобілкові, високо олійні, стійкі до лімітуючих умов вирощування.
Лабораторія тваринництва визначає оптимальні технології рішення при вирощуванні ремонтних телиць в господарствах різного типу, розміру і форм власності. Вивчає ефективність різних поєднань в стадах великої білої і уельської порід свиней, створює і розмножує високопродуктивні стада таврійського внутріпородного типу асканійських тонкорунних овець, розробляє програму розвитку робочо-користувального конярства. Науковці впроваджують у виробництво технологію вирощування та годівлі бугайців до підвищених вагових кондицій, систему підготовки нетелів до розтелу, індивідуальний роздій корів; проводиться апробація знам’янської м’ясної породи та розширення її ареалу.
Лабораторія якості сільськогосподарської продукції забезпечує аналітичні дослідження наукових експериментів, видаючи результати аналізу 15-20 тисяч зразків ґрунту, рослин та кормів. Для господарів області лабораторія має змогу провести ґрунтову діагностику живлення озимих зернових культур, дати комплексну оцінку продукції за вмістом сирого протеїну, жиру, золи, клітковини, ефірних масел, фосфору, калію, цукру і клейковини.
Лабораторія технології зернових та технічних культур удосконалює прийоми інтенсивних технологій вирощування озимої пшениці, ярого ячменю, кукурудзи, соняшнику, цукрових буряків, сої при використанні нових високопродуктивних сортів і гібридів, які базуються на застосуванні біологічних факторів та оптимальних параметрів елементів агротехніки.
Лабораторія картоплі проводить розмноження вихідного матеріалу для відтворення насіння еліти оздоровленої від вірусної інфекції, екологічне випробування різних сортів картоплі з метою вивчення їх адаптації до грунтово-кліматичних умов північного Степу України.
Лабораторія насінництва займається виробництвом оригінального та елітного насіння для планового сортооновлення і сортозаміни, прискореного впровадження у виробництво області нових та перспективних сортів озимої пшениці, ярого ячменю, вівса, гороху, проса, гречки, а також насіння трав. Щорічно реалізує господарствам різних форм власності більше 3 тис. тонн елітного насіння. В даний час Кіровоградська дослідна станція вирощує насіння 44 сортів 17 культур, з них озимої пшениці – Вікторія Одеська, Нікосія, Херсонська безоста, Прима одеська; ярого ячменю – Галактик, СН-28, Південний, Вакула; проса – Слобожанське; гречки – Слобожанка; гороху – Харківський еталонний, Харків’янин; сої – Валюта, Медея, Ювілейна, Знахідка; соняшнику – Кий; картоплі – Слов’янка, Повінь, Пост-86; еспарцету - Константин, Кіровоградський 27, Кіровоградський 22 та багато інших.
Лабораторія захисту рослин свої дослідження спрямовує на удосконалення системи захисту основних сільськогосподарських культур від шкідників і хвороб через застосування агротехнічних, біологічних і хімічних способів, дозами і засобами екологічно безпечними для навколишнього середовища. Розроблено і впроваджено у виробництво способи і схеми передпосівної токсикації насіння зернових культур і норми застосування пестицидів на різних культурах. Проводяться демонстраційні досліди по ефективності нових пестицидів та моніторинг фітосанітарного стану посівів сільськогосподарських культур.
Лабораторія механізації в умовах реформування агропромислового комплексу поглиблено вивчає питання використання техніки у господарствах фермерів, одноосібників, селянсько-фермерських кооперативах, агрофірмах, агропромислових об’єднаннях. Встановлено, що в цих умовах велике підвищення ефективності експлуатації техніки в формуваннях типу МТС, збирально-транспортних загонах, створених на основі високопродуктивних вузькоспеціалізованих машин, багатозмінному використанні техніки.
Лабораторія кормовиробництва веде для галузі тваринництва розробку зеленого конвейєра з використанням нетрадиційних кормових культур, що дозволить подовжити строк надходження зеленої маси весною на 12-15 днів та восени на 30-40 днів Розроблена і перевірена у виробничих умовах технологія перетворення низькопродуктивних еродованих земель в високоврожайні сінокоси та пасовища, випробовуються для них найбільш ефективні травосумішки.
Лабораторія аграрної економіки в умовах ринкової інфраструктури та цінового моніторингу визначає пороги прибутковості виробництва основних видів сільськогосподарської продукції, впроваджує в виробничих підрозділах госпрозрахунок, вивчає ефективність виробництва насіння олійних культур та конкурентноспроможної яловичини.
Лабораторія науково-інформаційного забезпечення проводить науково-інформаційне та консультаційне забезпечення агропромислового виробництва області, узагальнення і пропаганду досягнень науки і передового досвіду, розробку систем освоєння науково-технічної продукції, популяризацію досягнень науки та передового досвіду. Для цього використовуються різноманітні форми і методи усної та друкованої пропаганди. Співробітники беруть активну участь в організації навчання спеціалістів виробництва в школах передового досвіду, проведенні конференцій, семінарів, нарад, екскурсій, тощо. Інформаційно–бібліографічним обслуговуванням займається наукова бібліотека, яка нараховує понад 19 тис. томів спеціальної літератури. Веде широкий показ наукових публікацій, підтримує тісний зв’язок з обласною бібліотекою, Кіровоградським центром науково-технічної інформації, бібліотеками мережі УААН.
Кіровоградська державна сільськогосподарська дослідна станція запрошує до співпраці всіх працівників сільськогосподарських підприємств різних форм власності. Надає висококваліфіковану науково - обґрунтовану методичну та практичну допомогу майже з усіх питань сільськогосподарського виробництва.нагору |
|
|
2004, КДСГДС. Дизайн: 
Serg